Ознакомьтесь с нашей политикой обработки персональных данных
  • ↓
  • ↑
  • ⇑
 
12:25 

Сашко Лірник: Ну шо за херня? Ну не *** же ж твою мать!

самі вставте доречну лайку
12:42 

Ґґґ

самі вставте доречну лайку

15:33 

Якщо переходити на російську – це чемно, то виходить, що решта світу – грубіяни?

самі вставте доречну лайку
Професор Колумбійського університету Юрій Шевчук: Якщо переходити на російську – це чемно, то виходить, що решта світу – грубіяни?
"Усі сподівалися, що революція пошириться на галузь культури і мови. Натомість вона призвела до зворотного ефекту. Зараз ми усі «патріоти», тому Конституція нас ні до чого не зобов’язує. Стаття 10 Конституції про державність мови не зобов’язує Авакова говорити українською мовою. Як не парадоксально, але навіть україножер Янукович чомусь вважав, що це його обов’язок. Азаров почувався некомфортно, перепрошував, коли переходив на російську. Зараз ніхто не перепрошує. Українофоби дістали дивовижну індульгенцію - любов до України, поєднану із презирством до її мови. Мова сьогодні на десятому, чи сто десятому місці, головне, що я «патріот». Але питається, «патріот» чого, «патріот» якої України? України без голосу, України русифікованої, України, яка є дієтичним варіантом ліберальної Росії? Чим цей патріотизм відрізняється від «патріотизму» Табачника, Азарова, чи Януковича? Як не дивно така риторика, така ідеологія «нового патріотизму», заснованого на презирстві до української мови, обеззброїла величезну кількість національно-свідомої інтелігенції, вона їх заткнула. Вони не знають, що сказати у відповідь і тепер поголовно мовчать."(c)
glavcom.ua/articles/30152.html

09:57 

Нас єднає мова!

самі вставте доречну лайку

12:23 

Про нищення української мови

самі вставте доречну лайку
Часто й досі наводять таблицю утисків української мови московитами.
Варто доповнити їх сучасними відомостями.

"Чиїми "молитвами" закон Колесніченка-Ківалова живе й перемагає"

2010, травень
У судах дозволено використовувати російську мову. Ухвалено поданий президентом Януковичем законопроект "Про судоустрій і статус суддів", який оперативно було "покращено" тодішнім головою парламентського Комітету з питань правосуддя Ківаловим. Уже червень 2015, а закон діє досі.

2010, травень
Спроба скасувати Концепцію державної мовної політики, підписану президентом Ющенком. Міністр освіти й науки Дмитро Табачник напряму попросив про це в Януковича. Документ скасовано не було, однак Партія регіонів просто ігнорувала його. Теперішня влада, до слова, у процесі законотворчості також ігнорує цей акт.

2010, вересень
Поява нового терміну: "мови Українського народу". З’явився в указі президента Януковича "Про Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді ім. Т.Шевченка". Він став альтернативою Міжнародному конкурсу з української мови ім. П.Яцика. При цьому концепція його суттєво відрізнялася: ішлося вже не про українську мову, а про "виховання у молодого покоління любові до мов Українського народу, забезпечення їх всебічного розвитку". Одночасно Дмитро Табачник намагався припинити стипендіальне забезпечення переможців конкурсу ім. П.Яцика, однак це не вдалося через протести у медіа.

2010, грудень – 2011, січень
Спроба повернути радянську норму про вільний вибір мови навчання. Міністр Табачник напередодні Нового року опублікував на сайті міносвіти "Концепцію мовної освіти в Україні", оголосивши її обговорення саме на період різдвяних свят – до 20 січня. Активісти публічно "тролили" документ, після чого він безслідно зник.

2011, лютий та листопад
Спроба скасувати українську квоту в ефірі радіостанцій. Парламент ухвалив у першому та другому читанні законопроект нардепа від Партії регіонів Олени Бондаренко, що скасував чинну норму про 50-відсоткову квоту музичних творів українських авторів чи виконавців у радіо- й телеефірі. Отже, радіостанції отримувли право не ставити українську (українськомовну) музику під різними приводами на зразок "неформатна музика", "не цікавить слухачів" абощо. Під тиском громадськості Янукович не підписав цей закон.

2011, листопад
Спроба русифікувати дитсадки. Прем’єр-міністр Микола Азаров подав до Верховної Ради законопроект "Про внесення змін до Закону України "Про дошкільну освіту", яким передбачено "забезпечення права вільного вибору батьками мови виховання їх дитини". Автором значився Дмитро Табачник. У результаті протестів закон ухвалено не було.

2011, грудень
Конституційний Суд України узаконив використання російської мови в судах. Рішення про використання в судах "регіональних мов або мов меншин" КСУ, очолюваний уродженцем Макіївки Анатолієм Головіним, ухвалив, незважаючи на конституційне подання 54 народних депутатів щодо суперечності положень закону Конституції України, а також всупереч аж чотирьом окремим думкам членів КС.

2012 рік, квітень
Русифікація середньої та вищої школи. Міністр Табачник підписав наказ про обов’язкове вивчення другої іноземної мови, уточнивши, що нею може бути також російська чи інша мова нацменшин. Це означало фактичне запровадження російської мови в програмах усіх загальноосвітніх шкіл, починаючи з другого класу, проти чого виступили чимало батьків 2013 року. Цей наказ скасовано новим міністром у травні 2014.
Табачник ініціював і підписав також накази щодо скасування обов’язкового державного іспиту з української мови в непрофільних ВНЗ, факультативного, за вільним вибором студентів, вивчення української мови.

Незважаючи на численні протести громадськості, негативні експертні висновки та баталії, які розгорнулися у сесійній залі, 3 липня 2012 Верховна Рада ухвалила закон Колесніченка-Ківалова. Його було проголосовано із грубими порушеннями Регламенту Верховної Ради.

Скандальний "мовний" закон Колісниченка-Ківалова був серед перших, скасованих Верховною Радою після Революції гідності – уже 23 лютого 2014. Однак він діє й досі.

Судячи з усього, на зміну "голобельній" і "шовковій" русифікації Російської імперії та Радянського Союзу може прийти "патріотична русифікація" постреволюційного періоду. Уже під благородними гаслами "єдності країни" вона й далі "унормовуватиме" мовне поле суспільства таким чином, щоб українська мова не дуже "утискала права" російськомовних патріотів.

09:23 

Юрій Шевчук про "Єдину країну"

самі вставте доречну лайку
"- З перемогою Майдану, зразу після зміни олігархічного режиму, було озвучене гасло "Єдина країна/Единая страна", яке стало символом нової політики, в тому числі мовної. Гасло досить цікаве. Не нове. Воно продовжує колонізаційну політику Радянського Союзу. В Брежнєвські часи була мета створити нову історичну спільність - совєцький народ, базовану на соціалістичній культурі. Народ національний за формою і російський за змістом. Зараз "Єдина країна" - національна за формою. А за нею йде зміст, російське наповнення - "Единая страна".
Про присутню в Україні практику змішування двох мов, якої нема в жодній відомій мені країні. Коли одна програма ведеться одночасно двома мовами і створює мовний і психологічний поділ у того, хто її слухає, тобто лінгвістичну шизофренію."©
gazeta.ua/articles/sogodennya/_peremoga-majdanu...

"Окрім того, відбувається деінтелектуалізація української мови і культури. Володіння мовою як мінімальна вимога професіоналізму цілком ігнорується. У будь-якій країні, коли ви влаштовуєтесь на роботу, роботодавець прислухається у першу чергу до того, як ви висловлюєтесь. Не в Україні. Такого немає в жодній країні світу, де існують різні за кількістю мовні групи, ніде не відбувається змішання. Наприклад, у США існує презирливий термін «спенгліш» для англійсько-іспанської говірки. Так само у Квебеку або у Каталонії. Якщо хтось в ефірі говорить іспанською, то його перекладають каталонською. В Україні ж олігархічні ЗМІ застосовують такий спосіб русифікації, до його не додумались навіть в Радянському Союзі, і який українці чомусь сприймають майже без опору."©
www.radiosvoboda.org/content/article/27059088.h...

13:21 

Сподіваюсь, діти здолають уласних батьків

самі вставте доречну лайку
"Виходжу з дитиною надвір.
Батьки з дітьми гуляють. Дві матусі триндять між собою "українською російською" - з українським "ге" та "шо", але ж "общєпонятной", при тому, що одна з них при мені вчора розмовляла по телефону зі своєю матір'ю "сільською українською".
Підбігає її донька, років дев'яти:
- Мама, я пайду, паіграю с Наташєй на плащадкє.
- Іді, только далєко нє убєгайтє.
Біжіть до подружки, "перемикається":
- Наталко, побігли, мама дозволила."
© vjn.dreamwidth.org/955286.html

10:26 

"В Україні дуже серйозні проблеми з корупцією"©

самі вставте доречну лайку
"Я не буду зараз назвати їхні імена, але у списку корупціонерів є навіть ті особи, які дуже гарно вміють говорити "мовою реформ" із країнами Заходу, влучно говорити, процвітаючи при старій
системі. Їм чудово вдається переходити з однією партії в іншу, часом здійснювати маневри між декількома партіями – і так чи інакше залишатися недоторканою особою та процвітати. Вони навчилися процвітати, граючи за старими, але дуже зручними для себе правилами. І якщо вам зручно працювати на посаді міністра, уявіть собі, які будуть "зручності" на ще вищому рівні. Ці люди і є проблемою, і водночас – вони є керівництвом вашої країни."© Джон Гербст, екс-посл США в Україні та нинішній голова Євразійського центру Атлантичної ради США
via http://expres.ua/main/2015/06/03/138154-amerykanskyy-ultymatum-yacenyuku-poroshenku

10:35 

"ті, що вбили Вадима Пугачова"

самі вставте доречну лайку
Дорогі українські ЗМІ, а давайте ви НЕ ЗАБУВАТИМЕТЕ, говорячи по впійманих тольяттинських грушників, щоразу, крім "чинов і званій", згадувати їхню головну, для нас, характеристику - "ті, що вбили Вадима Пугачова"?
Бо саме цим, нагадую, вони для України й важливі, і "матери истории ценны" - не тим, кого там із них жінка кинула, а кого начальство, - а тим, що прийшли на нашу землю нас УБИВАТИ: це їхня РОБОТА. І одного з нас таки вбили. І за це мають бути суджені.
Досі в усій цій "столітній війні", від навали Муравйова і до розстрілу Майдану, по українській стороні були самі "висяки" - мільйони вбитих, і жодного засудженого вбивці. Капітан Матвєєв помер на заслуженому відпочинку. Думка, що "за хохлов строков не будет", як і "за своїх", вкорінена в російську правосвідомість міцно й тривко, в чотирьох поколіннях.
А зараз - уперше - Україна отримала шанс розірвати це закляте коло. Суд над убивцями Вадима Пугачова, коли такий відбудеться, стане, нарешті, нашим СПРАВЖНІМ - не "символічним"! - розривом з СРСР: першим реальним кроком до правової держави. І саме про це українські ЗМІ мали б герольдити українському суспільству денно й нощно.
Звісно, якщо це справді - УКРАЇНСЬКІ ЗМІ.
А ви ж - українські ЗМІ, чи не так?)
© Oksana Zabuzhko (Оксана Забужко)

12:43 

Єдина Країна — Yekâne Memleket

самі вставте доречну лайку

10:25 

71 роковини депортації кримсько-татарського народу

самі вставте доречну лайку
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ДНЯ БОРОТЬБИ ЗА ПРАВА КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ – 71-Ї РІЧНИЦІ ДЕПОРТАЦІЇ КРИМСЬКИХ ТАТАР 18 ТРАВНЯ

Депортація кримських татар, розпочата 18 травня 1944 року, – один з найбільших злочинів радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни. Понад 20 років в СРСР повністю заперечувався злочинний характер цих дій.


Авторка лого: Еляда Мусаєва

Хоча ще 1967 року парламент Радянського Союзу визнав необґрунтованими звинувачення всіх кримських татар у співпраці з німцями, вони до самого краху комуністичного тоталітаризму так і не отримали права повернутися на історичну батьківщину.
Анексія Криму Російською Федерацією у березні 2014 році актуалізувала проблему боротьби кримських татар за свої права. Окупаційна адміністрація Криму вперше в новітній історії заборонила проведення 18 травня традиційного траурного мітингу в центрі Сімферополя, тож 70-і роковини депортації кримські татари відзначали в місцях компактного проживання в оточенні загонів поліції та під наглядом гелікоптерів.
Протягом 2014 року понад 150 кримських татар були піддані «вибірковому правосуддю», 21 зник без відома або був убитий, а Меджліс позбавлений як будинку, так і можливості вести діалог із державними органами т. зв. «Республіки Крим».
В таких умовах як вшанування на загальнодержавному рівні пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу, так і демонстрація солідарності в боротьбі за відновлення їхніх прав набуває важливого українського та міжнародного значення.


Історична довідка, Редакційні рекомендації ЗМІ, Корисні посилання

21:37 

самі вставте доречну лайку
«Это Морпех. Морпех - его позывной. Его убили. Давно. В аэропорту. Его похороны не показывали на всех каналах, его убийц не ищут лучшие сыщики страны, его имени и его позывного не озвучивал в прямом эфире заказчик его убийства. Я хочу, чтобы его позывной звучал чаще, чем фамилии Калашников и Бузина. Вот такая у меня есть мечта. И да: у меня много таких историй.»(c) Лев Кокшаров


21:09 

Коротко про сутність українців

самі вставте доречну лайку

08:59 

Діалог

самі вставте доречну лайку
- Квітучу Україну ми виплекаємо лише на ґрунті української мови!
- А как же русскій язик?
- Московську говірку залиште московитам, на ній добре зростає лише "русскій мір"
© Митро Кифів

10:08 

Дорогі співвітчизники, будьте обачні й мудрі!

самі вставте доречну лайку
Про жирафа. Еще раз о пользе споров с ватой.

Есть такая проблема: часто встречаю людей, которые задаются вопросом: "Как доказать ватнику в споре факт присутствия российских войск на Донбассе?". Отвечаю: "никак".
Вот представьте себе такую ситуацию: есть какой-нибудь международно-установленный факт, не требующий никаких дополнительных доказательств, допустим 2+2=4, и есть некое отталкивающее звероподобное существо, которое с бурой пеной у рта, вращая красными, похожими на геморройные шишки шнифтами доказывает вам, что 2+2=146, при этом используя такие изящные обороты и словоконструкции, как: "ГДЕ ДОКАЗАТЕЛЬСТВА, ЧТО ЧЕТЫРЕ??!!! А, ПОДПИНДОСНИК??! СОЛОВЬЕВ СКАЗАЛ, ЧТО 2+2=146!! ЧТО ЗНАЧИТ ОН НЕ МАТЕМАТИК???! А КТО МАТЕМАТИК?!?! ЛОБАЧЕВСКИЙ?!! УЖЕ И ЗДЕСЬ ЖЫДЫ ПОДСУЕТИЛИСЬ!!)))0 ВСЕ С ТОБОЙ ЯСНО."
Если недостаточно наглядно, то приведу еще пример:
В зоопарке двое; Человек и Ватник стоят возле вольера, где мирно обитает жираф:
Человек: Надо же, какой жираф здоровенный, никогда бы не подумал, что они такие.
Ватник: (сплевывая сквозь зубы): Какой нафиг жираф?! Нет здесь никакого жирафа.
Человек: (недоуменно): Ну, вот же жираф. Прямо перед нами стоит, травку жует.
Ватник: Хах, травку, лол. Мож это ты травку пожевал, придурок? Вот и видится всякое.
Человек (опешив): Но… вот же он, перед нами прямо. Вы слепой?
Ватник: А ты тупой?! Какие у тебя доказательства, что здесь есть жираф? А?
Человек: Так какие доказательства?! Шея длинная, пятна на шкуре, вот и табличка на вольере «Жираф»!
Ватник: Ой-ли! Табличка, блин. А ты не подумал, дурень, кто эту табличку писал и кому это выгодно? М-м?
Человек: Да кому это может быть выгодно?! Что за бред вы несете?!
Ватник (ухмыляясь): Сразу видно, что новости ты не смотришь. Знаешь какой долг у зоопарка?! А то, что его директор гей, алкаш и наркоман, знаешь?!
Человек (на грани отчаянья): Да при чем здесь это?!! (Выхватывает мимопроходящего) Уважаемый, скажите, в этом вольере жираф?!
Мимопроходящий (слегка недоуменно): Ну, жираф. А что, сразу не видно?
Человек: Вот! Слышали?! Посторонний незаинтересованный человек подтверждает, что видит жирафа!
Ватник: Ну да, конечно. Да его же директор зоопарка нанял, чтобы фабриковать эту фальшивку! Да и подозрительный он больно: на чурку похож, или на жида.
Человек (в отчаяньи): Да ты же идиот!!!
Ватник (торжествуя): А, уже на оскорбления перешел?! Быстро у тебя аргументы кончились! Лихо я тебя на чистую воду вывел, подстилк американская!
Человек (в ярости хватает Ватника за шкирятник и тычет лицом в прутья вольера): В-о-о-т!! Видишь, его гнида?! Это ЖИРАФ!!! Будешь отпираться – по лицу получишь!!
Ватник (под давлением новых обстоятельств): Ну не стуоа… Ладно-ладно, признаю, что вижу… антилопу. Но она здесь просто заблудилась!
Человек (рвет на себе волосы): А-а-а-а-а-а-а! Какой же ты дурак, блин!!!
Ватник (улучив момент вырывается из рук и убегает на безопасное расстояние): А, хрен тебе! Я тебя переиграл! Нет там никакого жирафа! Их вообще больше не существует! Их всех казнили европейские педофилы на глазах у миллиардов детей!

Мораль сей басни такова – оба идиоты. Один от природы, а другой, потому что взялся доказывать очевиднейший факт природному идиоту. Запомните раз и навсегда: в спорах не рождается Истина, в спорах рождаются грибы. А Истина, она либо есть, либо нет. И если ее наличие очевидно, то спорить тут ровным счетом не о чем, а тот, кто отрицает очевидное "либо придурок, либо провокатор
"(с), хотя скорее и то и другое одновременно. Мотайте на ус, и никогда так не поступайте. Дорожите своим временем и нервами, а ватника могила исправит.

© ukrainamir.blogspot.ru/2015/03/blog-post_12.htm...

13:57 

Фікція вільного вибору

самі вставте доречну лайку
"Що насправді означає українська двомовність? Це спадщина нашого колоніального минулого, вона сформувалась під дією імперських чинників і є перехідним етапом від української до російської одномовності, до остаточної втрати своєї культури, історії, традицій, тобто злиття з російським етносом. Тому немає жодного сумніву в тому, що проект "збереження і захисту російської мови та культури" в Україні є, за словами Андруховича, проектом реального збереження і подальшого функціонування імперії.
У соціолінгвіста Тетяни Бурди є цікаві дані щодо двомовності українців. Фактично до осіб, котрі поперемінно користуються обома мовами, належать переважно українці, абсолютна ж більшість українських росіян віддає перевагу вживанню однієї мови, російської. Це свідчить, що імперські звички росіян і українців й імперські стереотипи на території колишньої колонії не зникли. І будьте певні— не лише у мовному питанні. Це дуже небезпечно для становлення української нації."
© Лариса Масенко /соціолінгвіст, професор, автор численних праць з питань функціонування української мови в колоніальній і пострадянській Україні/
via www.uamodna.com/interview/bez-movnogo-kordonu-i...

p.s.
"ДВОМОВНІСТЬ УКРАЇНЦІВ
Мовний конформізм українців, їхня звичка підпорядковуватись диктатові російськомовних партнерів із комунікації стали масовим явищем. За даними соціолінгвіста Тетяни Бурди, поява російськомовного співрозмовника призводить до зміни української мови спілкування на російську у 74,8% загальної кількості опитаних україномовних українців і в 95,6% російськомовних українців, тоді як група російськомовних росіян із появою україномовного співбесідника не переходить на українську мову спілкування."©

16:50 

Президент однієї країни на захисті прав другої країни в Сенаті США

самі вставте доречну лайку

22:43 

Текст: Спиридон Черкасенко, 1919

самі вставте доречну лайку

03:32 

самі вставте доречну лайку
"Рушим разом в бій кривавий,
Будем битись до загину!
Ми запалим сонце слави,
Хоч поляжем за Вкраїну! "
© Спиридон Черкасенко, 1920


Книга скарг і пропозицій

главная